Протягом семи років країна намагається залікувати біль втрати, але навіть з роками він не стихає. Лютий 2014 назавжди увійшов в літопис українського народу, як день який подарував безсмертних героїв, які ціною власного життя виборювали право на гідне життя, право бути почутим. Небесна Сотня – це воїни-ангели, їх відвага та подвиг показав усьому світові багатотисячний генетичний код української нації.
Напередодні роковин пам’яті Героїв Небесної Сотні в Київській гімназії 154 відбувся відкритий мітинг пам’яті біля меморіальних стел гімназії для учні 7-х класів під гаслом «Ті, що тримають небо» під час якого учні дізналися про подвиг загиблих випускників, вшанували пам’ять воїнів хвилиною мовчання та поклали квіти на знак вічної пошани. Учнями 8-х класів було оформлено тематичний стенд, який вміщував світлини із хронік Майдану та інформацію про хронологію подій 20-го лютого 2014 року. В усіх класах відбулися виховні години, години спілкування та бесіди на тему «Вони очима-зорями дивляться на нас з небес», а наші наймолодші школярі (учні початкової школи) показали, яким хочуть бачити своє майбутнє та Україну, за свободи якої боролись герої, у вигляді своїх малюнків, виставку з яких так і було названо «Україна – це я!».
Минуло 7 років, для когось це багато, до прикладу це вік нинішніх першокласників, але для пам’яті про героїв – це істотно мало, адже ми ніколи не посміємо забути заради чого вони віддали своє життя. Слова «Слава Україні! Героям Слава!» перестали бути формальними, вони почали відлік нової ери, шкода, що ціною сотень життів…
