Мудрі люди кажуть: «Без минулого немає майбутнього». А історія – то наше коріння. Чим міцніше, тим глибше стоїмо. Школа для кожної людини – це найкраща частина життя, безтурботного, цікавого. Це шлях до духовних цінностей через спілкування з улюбленим учителем, до усвідомлення власного «Я», до утвердження себе в дружбі.
1936 рік На хуторі Нивки за адресою Брест – Литовське шосе, 14-А (нині це ріг вулиці Туполєва та проспекту Перемоги) у старій двоповерховій будівлі було організовано неповну середню школу №154 з російською мовою навчання. Першим директором став Опанасенко Олександр Полікарпович.
1 вересня 1939 року для 400 учнів збудовано нову школу (нині – проспект Перемоги, 86).
Щасливі роки навчання тривали недовго: були затьмарені подіями Другої світової війни, запеклою боротьбою з нациськими загарбниками. До приходу німців у Київ у 154-ій школі було розміщено евакогоспіталь та призовний пункт. Пам’ятає рідна школа жорстокі часи війни. Окупанти, захопивши Київ, використовували шкільне приміщення під жандармерію, де проводили допити, катували, страчували людей… Учителі-ветерани, колишні учні з болем згадують, як загарбники викидали через вікна унікальне обладнання з кабінетів фізики, хімії, спалювали книги. Написи, які залишилися на стінах підвальних приміщень у післявоєнній школі, були трагічно красномовними: „Помстіться за нас!”, „Ми переможемо!”, „Не забудьте нас!”
1 вересня 1943 року для дітей, які залишилися в Києві, було відновлене навчання. Як і дорослі, учні брали активну участь у відбудові рідного міста: розбирали завали каміння на Хрещатику, насаджували квіти, дерева, доглядали могили загиблих воїнів, а їх було немало вздовж Брест-Литовського шосе.
1944-1945 н. р. Школа, в якій навчалося 194 учні, здійснила свій перший повоєнний випуск учнів 7 – ого класу.
1946 – 1947 н.р. Перший випуск 24-х учнів з 10 класу школи.
З 1948 року школа № 154, чисельність учнів якої складала 972 особи, переходить у будівлю, в якій ми знаходимося нині (проспект Перемоги,63). Навчання учнів здійснювалося російською мовою.
1950-1956 роки – у школі навчається 1400 -1500 учнів у дві зміни, працює більше 50 вчителів.
З 1954 року школою опікується верстатобудівний завод, налагоджуються шефські зв’язки. Учні здійснюють політехнічне навчання в цехах заводу.
1968 рік – до існуючої будівлі прибудовано цегляне приміщення, облаштоване спортивним залом, бібліотекою, кабінетами фізики, біології.
1991рік – зміна статусу: з прийняттям Україною державного суверенітету школа з російською мовою навчання перейшла на викладання та навчання українською мовою.
З 2002 року навчальний заклад очолює директор Ліщинська Лариса Семенівна, відмінник освіти України, володар державної відзнаки «Василь Сухомлинський», вчитель вищої кваліфікаційної категорії, має педагогічне звання «вчитель-методист».
2004 рік За якісні зміни у розвитку освітнього процесу загальноосвітню середню школу реорганізовано в Київську гімназію №154, діяльність якої спрямована на особистісний розвиток кожної дитини.
2006 рік За результатами державної атестації гімназію атестовано з відзнакою.
2016 рік Урочисте відзначення 80-ої річниці заснування школи №154.